- трудити
- —————————————————————————————труди́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
трудити — труджу/, тру/диш, недок., розм. 1) перех. Дуже стомлювати тривалою роботою, ходінням і т. ін.; натруджувати. || Напружуючи, стомлювати (очі). || у сполуч. з займ. себе. Перевтомлюватися працею. 2) перех., рідко. Завдавати кому небудь турботи,… … Український тлумачний словник
мьзда — МЬЗД|А (429), Ы с. 1.Плата: имь же и сребрьники да˫ати. и мьздами исправити ѥже воиньствовати. (βενεφικίοις) КЕ XII, 23а; да мыють же (с) •в҃• м(с)цьмь. без мьзды баньны˫а. УСт ХII/ХIII, 243; да не ѹснеть мъзда наимни(к) твоего ѹ тебе до заѹтрь˫а … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нетьлѣньныи — (111) пр. 1.Не подверженный тлению: бра(т)˫а же изнесше тѣло ѥго положиша ч(с)тно в печерѣ. ѥже за многа лѣта пребы(с) цѣло и нетлѣнно. ПКП 1406, 154а; | образн.: б҃ъ гл҃а ѥмѹ [Христу] ˫ако въдахъ тебе и твоимъ трѧпезѹ нетлѣньнѹ. (ἄφϑαρτον) КР… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
затрудити — у/дить, док., розм. 1) Почати трудити, боляче стискувати. 2) безос., у чому, в що. Про виникнення болю в чому небудь … Український тлумачний словник
труджений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до трудити 1); натруджений (у 1 знач.). 2) у знач. прикм. Здобутий працею; трудовий. Труджені гроші. || Сповнений праці … Український тлумачний словник
витрудити — дієслово доконаного виду діал … Орфографічний словник української мови